Поговоримо про цифровий юань (e-CNY) Китаю та його подвійній стратегії для зміцнення міжнародного фінансового впливу. Перший блок інформації описує e-CNY як цифрову валюту центрального банку (CBDC) Китаю, деталізуючи її тестування, технічні характеристики гаманців та її інтеграцію у великі платіжні платформи, такі як WeChat Pay та Alipay, незважаючи на початкову стриманість споживачів. Інші джерела підкреслюють, що Китай використовує двонаправлений підхід, розвиваючи як CBDC для внутрішніх цілей та офшорні стейблкоїни, прив’язані до юаня, через Гонконг, що має на меті спростити міжнародні розрахунки та кинути виклик домінуванню долара США. Крім того, розглядається участь Китаю в міжнародному проєкті mBridge, що використовує технологію розподіленого реєстру для швидких і дешевших транскордонних платежів, як ще один крок до зміцнення глобальної ролі юаня. Також згадується надання іноземним туристам можливості використовувати цифровий юань без необхідності мати місцевий банківський рахунок.
Які внутрішні цілі та міжнародні наслідки впровадження цифрового юаня?
Впровадження цифрового юаня (Digital Currency Electronic Payment, DCEP, або e-CNY) має як внутрішні цілі, спрямовані на посилення контролю та ефективності фінансової системи, так і значні міжнародні наслідки, пов’язані з глобальною конкуренцією валют.
Внутрішні цілі впровадження цифрового юаня:
- Заміна готівки та підвищення ефективності платежів:
◦ Головна мета Народного банку Китаю (НБК) — частково замінити готівку (агрегат М0), але не банківські депозити чи приватні платіжні платформи,
◦ Зниження операційних витрат та підвищення ефективності фінансових транзакцій.
◦ Надання нового платіжного інструменту, який, як і паперова готівка, не передбачає нарахування відсотків,
◦ Забезпечення можливості транзакцій без підключення до мережі (офлайн) завдяки технології NFC, що є суттєвою відмінністю від балансів Alipay та WeChat Pay, - Фінансовий контроль та боротьба зі злочинністю:
◦ Цифровий юань має на меті зменшити рівень відмивання грошей, корупції, азартних ігор та фінансування тероризму,
◦ НБК заявляє, що прагне обмежити відстеження фізичних осіб через так звану “контрольовану анонімність”. Проте цифрові гроші передбачають набагато меншу анонімність, ніж традиційна готівка, а при великих угодах анонімність практично виключається. Критики зазначають, що цифрова валюта дасть уряду Китаю новий інструмент для моніторингу своїх громадян та їхніх фінансових операцій, - Посилення контролю над приватними платіжними системами:
◦ Поява цифрового юаня була спробою централізувати систему мобільних платежів, де домінували приватні компанії (Alipay та WeChat Pay), оскільки їхнє домінування створювало загрозу фінансовій стабільності.
◦ Впровадження e-CNY може послабити позиції приватних цифрових платіжних платформ, хоча НБК заявляв, що не планує їх замінювати. Щоб стимулювати перехід із популярних кошиків, підприємствам пропонують нижчі комісії, ніж у мережевих платформ. - Стимулювання використання та фінансова інклюзія:
◦ Місцеві органи влади використовували роздачу цифрових юанів (наприклад, через лотереї або купони) як стимул для залучення тестових користувачів та стимулювання споживання,
◦ Іноземні туристи, які тимчасово подорожують Китаєм, можуть відкрити гаманець e-CNY для оплати щоденних потреб без необхідності відкриття внутрішнього банківського рахунку.
Міжнародні наслідки впровадження цифрового юаня: - Зміцнення позицій юаня та виклик долару США:
◦ Цифровий юань може стати дешевшою та практичнішою альтернативою міжнародним транзакціям, які відбуваються поза глобальною фінансовою системою, очолюваною США.
◦ Існує побоювання, що цифровий юань може послабити здатність США моніторити та контролювати глобальну фінансову систему через санкції (“доларизацію як зброю”) та доступ до системи SWIFT,
◦ Метою НБК є захист монетарного суверенітету через інтернаціоналізацію юаня. - Перевага першопрохідника та “Ефект сома”:
◦ Китай, як перша велика економіка, що випустила цифрову валюту, може отримати перевагу першопрохідника, що дає шанс стати законодавцем стандартів для нової форми грошей,
◦ Розвиток цифрового юаня створив так званий “ефект сома” для інших великих економік, змушуючи їх інтенсифікувати розробку власних CBDC (цифрових валют центральних банків), - Розвиток альтернативної інфраструктури для міжнародних розрахунків:
◦ Китай паралельно розробляє оптову цифрову валюту для фінансових посередників у транскордонних операціях, зокрема бере участь у проєкті mBridge (разом з ОАЕ, Таїландом і Гонконгом),
◦ Проєкт mBridge спрямований на створення недорогого, масштабованого та гнучкого рішення для міжнародних транзакцій на основі блокчейн-технологій, Він дозволяє здійснювати розрахунки, засновані на прямому переказі CBDC країн-учасниць, без використання долара та системи SWIFT, що викликає серйозне занепокоєння на Заході. - Обмеження інтернаціоналізації:
◦ Незважаючи на амбіції, деякі експерти вважають, що цифровий юань навряд чи похитне статус долара як домінуючої світової резервної валюти, оскільки домінуюча позиція долара підтримується економічним домінуванням США, глибокими та ліквідними ринками капіталу та інституційною структурою,
◦ Серйозною перешкодою для інтернаціоналізації юаня залишаються обмеження на конвертацію капіталу в Китаї, а також той факт, що ціни на більшість товарів у світі номіновані в доларах.
◦ Деякі аналітики прогнозують, що юань, ймовірно, рухатиметься до статусу валюти “Китай плюс” — тобто валюти, яку будуть використовувати країни, що мають значний обсяг торгівлі з Китаєм або є його союзниками
Яка мета запровадження цифрового юаня?
Мета запровадження цифрового юаня (Digital Currency Electronic Payment, DCEP, або e-CNY), який є цифровою валютою центрального банку (Central Bank Digital Currency, CBDC), випущеною Народним банком Китаю (НБК), охоплює як внутрішні фінансові цілі, так і стратегічні міжнародні амбіції.
Основні внутрішні цілі:
- Заміна готівки та підвищення ефективності платежів:
◦ НБК заявив, що метою є часткова заміна готівки (грошовий агрегат М0), але не банківських депозитів чи приватних платіжних платформ,
◦ Цифровий юань розроблений для зменшення операційних витрат і підвищення ефективності фінансових транзакцій,
◦ Він також має на меті надати платіжний інструмент, який, подібно до паперової готівки, не передбачає отримання процентних виплат.
◦ Технологія DCEP дозволяє здійснювати транзакції між двома пристроями без підключення до мережі (офлайн) завдяки функції NFC, що є суттєвою відмінністю від балансів Alipay та WeChat Pay, - Посилення фінансового контролю та боротьба зі злочинністю:
◦ НБК стверджує, що цифровий юань може використовуватися для зменшення відмивання грошей, корупції, азартних ігор та фінансування тероризму,
◦ Центральний банк заявляє, що обмежуватиме відстеження фізичних осіб через так звану “контрольовану анонімність”. Водночас критики зазначають, що ця валюта надасть уряду Китаю новий інструмент для моніторингу своїх громадян та їхніх фінансових операцій, - Централізація платіжної системи та регулювання техногігантів:
◦ Впровадження цифрового юаня було спробою централізувати систему мобільних платежів, де домінували приватні компанії (Alipay та WeChat Pay), оскільки їхнє лідерство становило загрозу фінансовій стабільності.
◦ DCEP може послабити позиції приватних цифрових платіжних платформ. Після тиску антимонопольного регулятора техногіганти, як-от Ant Group та Tencent (власники Alipay та WeChat Pay), розширили використання цифрового юаня у своїх сервісах,
◦ Для стимулювання переходу з популярних приватних кошиків, підприємствам можуть пропонувати нижчі комісії порівняно з мережевими платформами.
Стратегічні міжнародні цілі: - Інтернаціоналізація юаня та посилення його глобального впливу:
◦ НБК включив захист монетарного суверенітету через інтернаціоналізацію юаня до числа цілей випуску цифрової валюти.
◦ Цифровий юань може стати дешевшою та практичнішою альтернативою міжнародним транзакціям, що відбуваються поза глобальною фінансовою системою, очолюваною США,
◦ Китай прагне стати законодавцем стандартів для нової форми грошей, отримавши перевагу першопрохідника серед великих економік, які випускають цифрові валюти центральних банків (CBDC), - Розвиток альтернативної інфраструктури міжнародних розрахунків:
◦ Китай розробляє оптову цифрову валюту для транскордонних операцій, зокрема бере участь у проєкті mBridge (разом з ОАЕ, Таїландом і Гонконгом), який використовує національні цифрові валюти в міжнародних розрахунках,
◦ Проєкт mBridge спрямований на створення недорогого, масштабованого та гнучкого рішення для міжнародних транзакцій на основі блокчейн-технологій. Реалізація цього проєкту може значно вплинути на глобальну економічну інтеграцію та міжнародну валютну систему, оскільки він не використовує долар США та систему SWIFT, - Протидія глобальному крипторизику:
◦ Розробка CBDC активізувалася після того, як у 2019 році компанія Facebook оголосила про намір випустити власний глобальний стейблкоїн Libra (нині Meta, яка визнана екстремістською і заборонена в РФ), що “розбудило” центробанки та поставило під загрозу монетарний суверенітет.
◦ DCEP розглядається як централізована цифрова валюта, альтернативна криптовалютам, які влада Китаю називає фінансовим шахрайством.
Додаткові цілі:
- Стимулювання використання та споживання за допомогою роздачі цифрових юанів через лотереї або купони
- Надання можливості іноземним туристам, які тимчасово подорожують Китаєм, відкривати гаманець e-CNY для оплати щоденних потреб без необхідності відкривати внутрішній банківський рахунок.
Яка назва цифрової валюти Китаю?
Цифрова валюта, випущена центральним банком Китаю (Народним банком Китаю, НБК), має кілька назв та абревіатур, які використовуються паралельно:
- Digital renminbi (Цифровий женьміньбі).
- e-CNY (Цифровий юань або e-Юань).
- DCEP (Digital Currency Electronic Payment — Цифрова валюта для електронних платежів), ця назва часто використовувалася для позначення початкової версії валюти.
В українській та міжнародній пресі найчастіше використовуються назви цифровий юань або e-CNY. Це цифрова валюта центрального банку (CBDC) Китаю.
Цифровий юань є законним платіжним засобом і має еквівалентну вартість іншим формам женьміньбі, також відомого як китайський юань (CNY), наприклад, банкнотам і монетам
Які країни співпрацюють у проєкті mBridge?
Проєкт mBridge (Multilateral CBDC Bridge, або «Мост цифрової валюти багатосторонніх центральних банків»), спрямований на створення мультивалютної платформи для транскордонних розрахунків із використанням національних цифрових валют центральних банків (CBDC), був запущений у співпраці таких країн і організацій:
- Китай (через Народний банк Китаю),,
- Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) (через Центральний банк ОАЕ),,
- Таїланд (через Банк Таїланду),,
- Гонконг (через Валютне управління Гонконгу, а також Гонконгський інноваційний центр Банку міжнародних розрахунків),
Проєкт mBridge був ініційований у 2017 році як двосторонній проєкт між Банком Таїланду та Валютним управлінням Гонконгу. На третьому етапі (у 2020 році) до нього офіційно приєдналися Народний банк Китаю та Центральний банк ОАЕ.
Окрім основних учасників, до проєкту приєдналися учасники-спостерігачі з кількох інших країн, зокрема:
- Банк Індонезії.
- Банк Ізраїлю.
- Банк Кореї.
Сам проєкт є мультивалютним і використовує блокчейн-технології для забезпечення швидких, недорогих і масштабованих транскордонних розрахунків без використання долара США та системи SWIFT.
Який відсоток світових резервів припадає на юань?
Згідно з джерелами, частка китайського юаня (женьміньбі, RMB) у світових резервах є відносно невеликою.
- Загалом, частка женьміньбі як резервної валюти становить близько 2%.
- Більш точні дані, наведені станом на кінець другого кварталу 2023 року, показують, що частка юаня в міжнародних резервах центральних банків складала 2,45%.
- Для порівняння, частка долара США (USD) як світової резервної валюти на той самий період становила близько 59% або понад 60%, а євро — майже 20%.
Незважаючи на амбіції Китаю щодо інтернаціоналізації юаня, його статус як домінуючої світової резервної валюти навряд чи похитне статус долара, оскільки позиції долара підтримуються економічним домінуванням США, глибокими та ліквідними ринками капіталу, а також надійною інституційною структурою
Який обсяг транзакцій e-CNY на червень 2023 року?
Згідно з доступними даними, обсяг транзакцій із використанням цифрового юаня (e-CNY) на кінець червня 2023 року становив 1,8 трлн юанів (що дорівнює майже $250 млрд).
Ця сума відображає значне зростання:
- Менш ніж за рік, до кінця червня 2023 року, обсяг транзакцій із цифровим юанем збільшився майже у 20 разів.
- Для порівняння, у серпні 2022 року загальний обсяг платежів, здійснених у цифрових юанях, перетнув позначку в 100 млрд юанів (майже $14 млрд).
На кінець червня 2023 року обсяг випущених e-CNY складав 16,5 млрд юанів, що становить лише 0,16% готівки в обігу, але ця частка зросла на 20% порівняно з кінцем 2022 року. До середини 2023 року в Китаї було відкрито 200 млн цифрових гаманців.
Скільки корпоративних гаманців e-CNY відкрито?
Згідно з інформацією в джерелах, станом на кінець червня (без зазначення року) в рамках тестування віртуального юаня було відкрито більше ніж 3,5 мільйона корпоративних гаманців (разом із майже 21 мільйоном особистих гаманців) на загальну суму 5,39 мільярда доларів.
Слід зазначити, що корпоративні гаманці (corporate wallets) можуть відкривати юридичні та неюридичні особи, причому ліміти транзакцій та балансу залежать від того, чи відкривається рахунок особисто, чи віддалено.
Загалом, в системі обігу цифрової валюти (CBDC) гаманці відкриваються для:
- фізичних осіб та індивідуальних підприємців (персональні гаманці);
- юридичних та неюридичних осіб (корпоративні гаманці)